Пока сложно сделать вывод о том, нужно ли в Украине делать вакцинацию от коронавируса обязательной на законодательном уровне. Для этого в стране должен проводиться эпидемиологический анализ. Об этом сообщает Политика 2.0 Об этом рассказала в эфире Апостроф Live на телеканале Апостроф TV врач-инфекционист Евгения Менжулина. "Обязательный календарь вакцинаций вмещает в себя больше особо опасных инфекционных заболеваний. Касательно коронавирусной инфекции: все равно есть волновое течение, есть усиление циркуляции вируса, снижение циркуляции вируса. Поэтому должен проводиться эпиде ...

Экономика

    Новости

    Нова Каховка - застава для «русского міра»?

    Нова Каховка — застава для «русского міра»?




    Чому українські спецслужби мають хвилювати події навколо звичайної фабрики на Херсонщині


    На п’ятому році російської агресії можна констатувати: Кремлю дедалі важче вести підривну діяльність в Україні. Більшість політичних агентів впливу Кремля ідентифіковані і мають вплив лише на вузьку аудиторію. Ступінь економічного впливу Росії на Україну невпинно спадає: через санкції і негативну громадську думку російські підприємці продають українські активи і йдуть з ринку. «Безсмертний полк», кібератаки на українські державні установи і кремлівський підкуп окремих українських політиків – це, скоріше, від безсилля зробити щось дійсно серйозне.


    Тому російські емісари змушені діяти більш тонко, а це небезпечніше, оскільки суспільство не сприймає такі дії як сплановану активність держави-агресора. Саме тому нинішня тактика Кремля (який опинився під тиском Заходу) в Україні – це «м’яка сила». Економічно послабити державу – найкращий пропагандистський аргумент. Адже гривня, що невпинно дешевшає, нездатні розрахуватися з клієнтами банки – це переконливіші аргументи, аніж «розіп’ятий хлопчик».


    Вже більше року в Україні спостерігається тривожна тенденція. Зростає кількість судових рішень, які знищують банківське кредитування, яке, натомість, є економічною складовою будь-якої країни. Такими вердиктами заморожуються виплати мільярдних кредитів. Права на давно втрачені і продані новим власникам застави повертаються. І навіть покладаються обов’язки на банки-кредитори. Минулого року українська банківська система отримала збитків на суму 24,4 млрд грн, попри зростання ВВП. Важливу роль у формуванні такого результату зіграли сумнозвісні судові рішення, які були ухвалені в інтересах недобросовісних позичальників.


    Найбільша кількість подібних рішень було ухвалено в київському Господарському суді. Так, на початку 2017 року, у січні-лютому, Господарський суд Києва ухвалив три рішення про визнання договорів про заставу Дельта Банк і компанії Таріела Васадзе (ТОВ «Дженерал Авто Груп», «Укравто» і ПАО «Автокапітал») на загальну суму близько 190 млн грн недійсними. Натомість компанії ТОВ «ТЛК Арктика» і Tactical Business LLP з орбіти Леоніда Юрушева за допомогою київського Господарського суду не тільки не повернули кредит Ощадбанку у розмірі 100 млн грн, але майже стягнули з держбанку близько 125 млн грн різниці з оцінкою нібито реальної вартості її колишньої застави. У листопаді 2017 року Господарський суд Києва задовольнив позов «Укртелекома» до «Ощадбанку» щодо розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів і дозволив «Укртелекому» не виплачувати 1 млрд грн за випущеними облігаціями на користь «Ощадбанку». Таким чином компанія, яка на той момент належала Рінату Ахметову, списала з себе борг державному банку.


    Зростання кількості подібних рішень розпочалося у 2016 році. Саме тоді в лютому суддя Господарського суду Києва Вікторія Сивакова схвалила повернення боржникам заставного майна, проданого ще у 2011 році. Майном була фабрика з переробки сої, розташована в Новій Каховці Херсонської області, а боржниками – брати Сегалі, що перебувають у всеукраїнському розшуку, а раніше розшукувані Інтерполом за звинуваченням у шахрайстві. Фабрику було конфісковано в 2009 році за запитом тимчасової адміністрації банку «Надра» за борги через суд, а згодом продано для погашення заборгованості Сегалів через кредити, узяті ними в «Надрах» під заставу майна фабрики. Але одіозні брати не змирились з втратою ласого активу і отримали згадане вище рішення суду про незаконність продажу банком заставного майна.




    Банк Надра
    Банк «Надра»



    Пилосмоки Могилевича


    Для українських правоохоронців не є таємницею, що Вадим та Ілля Сегалі в Україні представляли інтереси голови «сонцевського» угрупування Семена (Сєви) Могилевича. Головним активом братів в Україні був банк «Надра», котрий вони купили у 1997 році. До цього часу брати вели бізнес у Росії, координуючи декілька банків («Нефтяний», «Петрофф-банк»), які безпосередньо займалися легалізацією капіталів Могилевича.


    В Україні Сегалі були першими, хто впровадив вже популярну на сьогодні банківську схему «пилосос». Брати активно рекламували банк, залучали в нього гроші населення, бізнесу, держави і міжнародні позики. Усі отримані кошти йшли на кредити структурам, які були безпосередньо пов’язані з братами. Під час кризи 2008 року банк почав «падати».







    Сегалі вивели в офшори не тільки левову частку коштів Надрабанку, але майже повністю виділене НБУ рефінансування в розмірі 7,1 млрд₴ За результатами проведеного компанією KPMG форензик-аудиту «Надра», було встановлено, що Сегалі вивели з «Надра» близько 6 млрд грн і видали 16 млрд грн неповернутих кредитів


    У кінці 2008-го Сегалі продали банк на той момент улюбленцю долі Дмитру Фірташу і втекли у Москву. А вже наступного року до банку була введена тимчасова адміністрація – прихована Сегалями діра виявилася непідйомною навіть для цього олігарха. Виявлені порушення дали підставу для відкриття кримінальних справ і офіційного розшуку Сегалів. Також їхні імена з’явилися у списку Інтерполу.


    Вирішили знову стати аграріями після Іловайського котла


    Обсяг виведених з банку коштів, а це близько $3 млрд, дозволяв братам купити ще п’ятдесят фабрик, подібних новокаховській. Однак до 2014 року Сегалі чомусь не прагнули стати «соєвими баронами» і їх повністю поглинули фінансові справи Могилевича у Москві.


    Саме з серпня 2014 року у братів прокинувся активний інтерес до втраченого актива. Один із братів, Ілля, навіть декілька разів навідувався в Україну. У часовому вимірі активне включення Сегалів у боротьбу за повернення фабрики співпало з наступальними діями російських військ на Донбасі та Іловайським котлом. А в листопаді 2014 року «міністром закордонних справ» ДНР був призначений екс-менеджер і довірена особа братів Сегалів — Олександр Кофман. Підозра, що активність Сегалів далеко не ділова, виникла і в українських спецслужб – у кінці 2014 року СБУ заборонила братам в’їзд в Україну.


    У ЗМІ вже неодноразово озвучувалася версія про те, що боротьба Сегалів за аграрний актив є не чим іншим як спецоперацією ФСБ зі створення тактичної диверсійної бази у найближчому до Криму великому населеному пункті. Бази, яка в разі повномасштабного наступу російських військ на Україну стане найважливішим форпостом агресора. Кордоном в українському тилу, з якого може бути завдано серйозного удару в спину українським прикордонникам, віддзеркалюючи атаки з боку Криму і Азовського моря.


    За версією окремих ЗМІ, Могилевич був посередником та партнером Кремля в операціях, де офіційна російська влада та бізнес не можуть виступати напряму. Спектр цього представництва дуже широкий: від газових схем, торгівлі зброєю і наркотиками до впливу на політичне керівництво інших держав. Ступінь близькості Могилевича особисто до Путіна ілюструє, наприклад, той факт, що дочка і колишня дружина Могилевича з 2015 року має квартиру в тому ж будинку, що й сім’я «цивільної дружини» Путіна Аліни Кабаєвої і дочки одного з найближчих соратників Путіна — голови Росгвардії Віктора Золотова.


    Удар по банківській системі з Каховського плацдарму


    Фабрика «Каховка протеїн агро» – один з найбільших переробників сої в країні. Кількість коштів, які брати Сегалі вклали в боротьбу за фабрику, давно перевищила її фактичну вартість. Учасники цього процесу оцінюють їхні витрати на рівні $15 млн. Сегалі заангажували для своєї підтримки народних депутатів-«антикорупціонерів», які писали запити в СБУ, також колишнього губернатора Херсонщини і високопоставлених співробітників прокуратури. Заручившись такою підтримкою, брати здійснили кілька спроб фізичного захоплення надприбуткового підприємства. 23 січня цього року біля 70 осіб проникли на територію фабрики заблокували рух транспорту і почали погрожувати зброєю охороні.


    Водночас незрозумілою і пасивною була поведінка місцевого управління Нацполіції, яка втрутилась в ситуацію аж за тиждень. Лише завдяки діям правих організацій – «Правого сектора» і «Національного спротиву», а також прямого втручання в ситуацію глави МЗС Авакова підприємство вдалося відстояти. Це була не перша спроба захоплення фабрики, і організаторами атак представники підприємства називали братів Сегалів та адвоката Андрія Богдана, що балотувався в Раду за списком Блоку Порошенка. Богдан також відомий як адвокат Геннадія Корбана, який має довгу «рейдерську» історію.


    Значну частину зусиль і тривалий час Сегалі витратили на «комунікацію» з судовою системою. Лише на початку 2016-го, тобто через три роки після продажу збанкрутілої фабрики, і приблизно через два роки після відновлення Сегалями активних спроб «повернутися», вони отримали першу судову перемогу.


    Суддя Господарського суду Києва Вікторія Сівакова ухвалила рішення, яке анулювало всі попередні судові рішення у справі і прямо ігнорувало норми Конституції, Кримінального та Цивільного кодексів. У лютому 2016 року суддя Сівакова визнала братів Сегалів (в особі їхньої компанії «Каховка Пром Агро») власниками фабрики.


    Рішення викликало скандал, однак лише у ЗМІ. В межах судової системи ніяких санкцій для судді Сівакової не було.


    Важко сказати, чи була ця атака на механізм банківського кредитування початковим пунктом плану спецоперації Сегалів. Однак всім добре відомо, що російські спецслужби працюють за принципом «починаємо розхитувати, а далі зорієнтуємося по ситуації». Саме так розгорталася спецоперація із захоплення Криму і «русская весна». Судячи з того, як естафету Сівакової підхопили інші судді, «хитати» вже виходить.


    Інна Михайлівська, для «Главкома»


    Джерело статті: “http://glavcom.ua/publications/nova-kahovka-zastava-dlya-russkogo-mira-498511.html”